Безпечне перебування в готелях Premier. Детальніше
hidden

Харків за 3 години

  • 28.04.2020

Найчастіше до таких міст, як Харків приїжджають у справах. І на знайомств з архітектурою та знаковими місцями є умовні три години. Чи можливо зрозуміти Харків за такий короткий час і чи є за що його любити — про це ми поспілкувались із цікавими харків’янами.

Володимир Снігурченко
Режисер, актор, драматург та лідер рок-гурту «Четвертий реактор». Володимир був постановником арт-рок спектаклю «Часу нема. За склом» за власним твором для театру «Дах», іншу його п’єсу — «Північне сяйво» — ставив Влад Троїцький. Зараз Снігурченко працює з місцевим театром «Котєлок». Уперше Володимир приїхав до Харкова у 2003 році вступати до Академії культури на режисера.

Під час вступних іспитів гуляв біля академії, Оперного театру і великими очима дивився на світ. Навіть жбурнув монетку до фонтана, аби повернутися сюди. Банально, але повернувся. І вчився, і зараз живу у Харкові. 

Якщо для знайомства з містом є лише три години, раджу пройтися моїм улюбленим маршрутом часів студентства. 

Стартова точка — «під градусником» на розі будинку №1, з якого починається центральна вулиця Сумська. (Будинок із градусником — одна з перших багатоповерхових будівель у Харкові. Колись у ній розташовувалися Північний банк і жіночі медкурси, зараз тут офіси та магазини. Для більшості харків’ян «градусник» на Сумській є улюбленим місцем зустрічі. — Ред.) 

Від нього можна прогулятися до Оперного театру, а далі — до Будинку актора. 

А якщо підійти до цього більш загально, Сумська та ці локації — це найбільш відомі точки на мапі Харкова. Без них повноцінне знайомство з містом неможливе.

Костянтин Тихоновський
Менеджер із розвитку харківського представництва міжнародної IT-компанії DataArt, професійно танцює Vogue. Народився, виріс, вчився та працює у Харкові. Вважає Харків сірим, промисловим та звичайним містом.

Я прожив тут усе своє життя, але розповісти про Харків виявилося складно. Є певні місця, в які ходжу постійно, чи вулички, де люблю попити кави, але туристично ніколи Харків не розглядав. 

Історичний центр тут дуже маленький, тому трьох годин буде достатньо. Стартовою точкою має бути Парк Горького, там є де погуляти. 

Потім раджу піти вниз Сумською через Парк Шевченка. До речі Сумська — головна вулиця, там ще можна непогано поїсти чи випити. Найцікавіші бари — «Бенедикт» та «Протагоніст» — розташовані також тут. 

Харків завжди був великим, і тут збереглися старі садиби та купецькі будинки. На жаль, у жахливому стані. А якщо не в центрі, то можуть бути взагалі закинуті, напівзруйновані будівлі. Проте для прогулянки це теж буде цікаво. Аби побачити Харків таким, раджу прогулятися біля Полтавського шляху, по вулицях Дарвіна та Садовій, або ж відійти від вулиці Пушкінської у двори. Там цікава й гарна архітектура, у деяких будинках колись мешкали відомі письменники, поети, митці. 

У культурному сенсі Харків сьогодні розвивається дуже швидко. Проходять різні виставки, експозиції, бієнале. Є маленькі галереї, де виставляються молоді художники, іноді навіть класичний, академічний живопис та скульптура. Зверніть увагу на «Vovatanya» Galleryта галерею «АС». Під галереєю у підвалі розташовано ДК «Артерія», там проводять класні концерти артистів з різних країн.

Поліна Карпова
Мисткиня й фотографиня, художниця по костюмах харківського незалежного театру «Нефть». Народилася у Харкові. Закінчила Харківську академію дизайну й мистецтв. Член спільноти УФА (Українська фотографічна альтернатива). У 2013 році стала володаркою фотографічної стипендії імені А. Іваницького (Харків).

Люблю проводити час у місті на самоті: споглядати якісь фрагменти архітектури, яка тут дуже еклектична. Стартова точка нашого маршруту — Привокзальна площа біля Південного вокзалу. Тут розташована будівля старого Головпоштамту, споруджена у 1929 році у стилі конструктивізму. 

Звідти прямуємо до старого цирку (Держцирк), який наразі в дуже поганому стані. Це фантастична будівля, тут у різні роки тренувалися легенди радянського цирку. У 2015-му мені пощастило побувати всередині й навіть провести фотосесію. 

Наступна зупинка — Палац праці. До радянських часів це був прибутковий будинок Всеросійського страхового товариства «Росія», побудований у стилі неокласицизмут в 1916 році. Будівля — один із поширених в Харкові прикладів поєднання житлової та торговельної функцій в дохідних будинках. Найцікавішою частиною Палацу праці є внутрішній двір — він є транзитом між площею Конституції і вулицею Квітки-Основ’яненка, а також площею Рози Люксембург. Дуже кайфую, коли ходжу крізь цей двір. 

Ось ми й поруч з Оперним. Це масивна будівля, де вечорами на прем’єри збираються любителі опери й балету, а цілодобово — тусуються скейтери біля входу. За правим крилом театру проходять серії безоплатних вечірок Yama, щопонеділка — оскільки це вихідний день для репетицій у театрі. Вечірки сезонні, бувають влітку та на початку осені. З дитинства подобалася ця будівля-всесвіт. Далі на Майдан Свободи. Це головна площа міста, що вважається найбільшою в Європі. У 2011-му тут відбувся благодійний концерт групи Queen, який зібрав близько чверті мільйона харків’ян. Прямо тут — головна пам’ятка Харкова, нагадування, що у 20-ті це місто було першою столицею. Держпром (Будинок державної промисловості) — перший радянський 13-поверховий хмарочос і пам’ятка архітектури в стилі конструктивізму. Спускаємось у метро та їдемо до зупинки Ботанічний сад. Нас цікавить Саржин Яр — невеличкий оазис, місце, де люблять круглий рік занурюватися у воду загартовані містяни. Звідти — на харківський велотрек. Це таке собі чіл-місце, де ніколи не буває багато людей. В основному сюди приїжджають велосипедисти для тренувань. Нарешті, фінішуємо в Парку культури та відпочинку, в улюбленому місці всіх харків’ян. Гарне місце для того, щоби закінчити день і нарешті відпочити.

Анна Войтенко
Спеціаліст відділу продажів та маркетингу готелю Premier Hotel Aurora

Історія знайомства з містом для Анни почалась 15 років тому, коли вона приїхала вступати у Харківську національну академію міського господарства (зараз це університет). Анна вивчилась на менеджера готельного сервісу і зустріла у Харкові свою долю.

Безумовно, відвідати всі цікаві місця Харкова за один день неможливо, але пробігтися по основних пам’ятках — цілком. Я б почала з площі Свободи. Вона величезна, вимощена бруківкою і з різних боків оточена красивими старовинними будівлями. 

Звідти — у недавно відреставрований парк імені Шевченка. У парку багато фотозон, прекрасні алеї, зелено і кайфово. Сюди хочеться повертатись. 

Прямуючи далі вниз по головній вулиці — Сумській — ми вийдемо до візитівки міста — Дзеркального струменя. Навпроти — перший український стаціонарний оперний театр: ХАТОБ ім. Лисенка. Монументальна, монолітна, трохи навіть брутальна будівля. Раджу обійти навколо нього і добре роздивитись деталі. 

Але час іти далі вниз по Сумській. У Соборному сквері зверніть увагу на роботи місцевих художників, затишні місця для відпочинку, а навесні — квітучий бузок. Наша мета — одне з найромантичніших місць Харкова: Нетеченська набережна і сквер «Стрілка». Тут варто взяти човен напрокат і покататися по річці вздовж набережної. 

Далі прямуємо Пушкінською вулицею до Петровського і милуємось архітектурою. Закінчити маршрут пропоную в парку ім. Горького. Це наша перлина. Неймовірний парк, поділений на п’ять тематичних зон з різними інсталяціями. Його гордість — колесо огляду. Це мажорний акорд, який залишить незабутнє враження про місто.